У книзі німецького дизайнера Гартмута Есслінгера «Прогресивний дизайн» автор, засновник компанії «Frog Design», розглядає «стратегічний дизайн» та те, як інноваційний розвиток викликав творчий переворот на споживчому ринку. Йдеться передусім про найбільш успішну серед усіх коли-небудь створених американських компаній — Аpple.
Офіційна презентація книги відбулася на відкритті виставки «Німецькі стандарти дизайну — від школи Баухаус до глобалізації», яка була присвячена класиці німецького дизайну, у рамках тижня дизайну в бізнесі у Гонконзі. Ця виставка була плодом співпраці Інституту дизайну у Гонконзі (HKDI), міжнародного музею дизайну «Нова колекція» («Die Neue Sammlung) у Мюнхені та музею дизайну «Червона точка» («Red dot») в Ессені (Німеччина).
Редакція сайту «Designboom» зустрілася з Гартмутом Есслінгером незадовго до його презентації у Гонконзі і з цієї нагоди ми отримали перший примірник книги. У ній автор розповідає про стратегічне планування в Аpple та свою особисту дружбу зі Стівом Джобсом. У цій статті ми оглянемося у минуле на дизайнерські рішення Есслінгера початку
«Я хочу, щоб дизайн Аpple був не просто найкращим у комп’ютерній індустрії, а щоб він був найкращим у цілому світі» — Стів Джобс.
(…) 1982 рік був шостим роком існування компанії Аpple, а Стіву Джобсу, її співзасновнику та директору, саме йшов двадцять восьмий рік. Наділений інтуїцією та схиблений на чудовому дизайні Стів усвідомив, що його компанія перебуває у кризі — за винятком старіючої моделі Аpple IIe, усі продукти компанії програвали персональним комп’ютерам IBM. До того ж, усі вони мали потворний вигляд, особливо це стосувалося моделі Аpple III, та найновішої розробки Аpple Lisa.
Манірний виконавчий директор компанії Майкл Скотт створив окремі робочі підрозділи для кожної лінійки продуктів, у тому числі для аксесуарів, таких як монітори чи накопичувачі. У кожному підрозділі був свій директор з дизайну і розробки продуктів велися незалежно один від одного.
У результаті, продукти Аpple мали небагато спільного у плані єдиного дизайну чи загального поєднання елементів. По суті, поганий дизайн був водночас і симптомом, і додатковою причиною корпоративної кризи Аpple. Прагнення Стіва покінчити з відсутністю єдиного підходу породило проект стратегічного дизайну, який кардинально видозмінив бренд Аpple та лінійки її продуктів, модифікував траєкторію розвитку компанії, а у кінцевому рахунку — змінив спосіб сприйняття та використання споживчої електроніки та комунікаційних технологій у світі.
Джерелом натхнення для ідей проекту була робота дизайнерського бюро Річардсона та Сміта (яке пізніше було придбане компанією Fitch) для Xerox, протягом якої дизайнери співпрацювали з численними підрозділами усередині цієї компанії, щоб створити єдину «мову дизайну» високого рівня, яку компанія могла б застосовувати для усієї своєї організації. Джері Манок, дизайнер моделі Аpple II та директор з дизайну підрозділу «Аpple macintosh», і Роб Джеммел, керівник підрозділу «Аpple 2», створили план, згідно з яким вони мали запросити дизайнерів глобального стилю у штаб-квартиру Аpple та після співбесіди з ними організувати змагання між двома кандидатами.
Представники Аpple мали обрати переможця і використовувати його дизайн як стандарт для нової мови дизайну. Тоді ще ніхто не знав, що ми перебували у процесі перетворення Аpple на компанію, яка здобуде світовий успіх завдяки стратегії, основою якої є дизайн, та підходу «інновації важливіші від грошей». (…)
Уривок тексту з книги «Прогресивний дизайн».
(…) після численних розмов зі Стівом (Джобсом) та іншими керівниками Аpple, ми визначили три основні напрямки для подальших досліджень.
Концепція № 1 була визначена наступним чином: «що би робила компанія Sony, якби вони створювали комп’ютери». Мені не подобалася ця ідея, оскільки вона могла призвести до конфліктів із Sony, та на ній наполягав Стів. Він відчував, що проста мова класного дизайну від Sony буде вдалим стандартом, і Sony у той час була носієм імпульсу створення більш інтелектуальних, компактних та портативних високотехнологічних споживчих продуктів.
Уривок тексту з книги «Прогресивний дизайн».
Концепція № 2 мала виражати «американську ідею», поєднуючи високотехнологічний дизайн з класичними принципами американського дизайну, передусім тут йшлося про обтічний дизайн Раймонда Лоуі для «Студебекера» та інших виробників автомобілів, лінійку побутової техніки «Еlectrolux», офісну продукцію компанії «Gestetner» і, звісно ж, пляшку для кока-коли.
Уривок тексту з книги «Прогресивний дизайн».
Концепцію № 3 залишили мені. Вона могла бути максимально радикальною — і це зробило її найкращим викликом. Концепції А і Б були добре обґрунтовані перевіреним матеріалом, а концепція В була моїм квитком для подорожі у невідомому напряму. Вона ж і перемогла. (…)
Уривок тексту з книги «Прогресивний дизайн».
Фотографія © Сайт «Designboom»
Гартмут Есслінгер (1944 р.н.)
У середині
На початку
Г. Есслінгер допомагав у створенні «білосніжної» (snow white) дизайнерської мови, яка використовувалася починаючи від легендарної моделі «Аpple IIc», у тому числі для славетного комп’ютера «Macintosh», і яка панувала у Купертіно (місті, де розташована штаб-квартира Аpple — прим. перекл.) від 1984 до 1990 року. Незабаром після того, як Стів Джобс покинув Аpple, Г. Есслінгер розірвав свій контракт з цією компанією та перейшов вслід за Джобсом до NeXT.
Серед інших ключових виконаних проектів дизайнера можна назвати загальний дизайн та стратегію бренду Люфтґанзи, корпоративний стиль та інтерфейс програмного забезпечення SAP, брендинг та дизайн інтерфейсу Microsoft Windows. Його замовниками були Siemens, NEC, Olympus, HP, Motorola та General Electric.
У грудні 1999 фотографію Г. Есслінгера опубліковано на обкладинці журналу «BusinessWeek». Він став єдиним живим дизайнером, який удостоєний такої честі, від часів Раймонда Лоуі, фотографію якого на обкладинці «BusinessWeek» опубліковано у 1934 році.
Г. Есслінгер є професором-засновником Вищої школи дизайну у Карлсруе (Німеччина), а з 2006 року він є викладачем конвергентного індустріального дизайну у Віденському університеті прикладних мистецтв (Австрія). На сьогодні професор Гартмут Есслінгер є викладачем стратегічного дизайну Пекінської академії експертів Детао (DTMA), міждисциплінарного, прикладного закладу вищої освіти у Шанхаї (Китай).
Першоджерело — «hartmut esslinger’s early apple computer and tablet designs».
