Робочі місця: Богдан Гдаль

Богдане, розкажи кілька слів про себе

Професійно імітую дизайнерську діяльність вже близько 10 років. Вчився на політолога. Починав працювати як журналіст в пресі, на телебаченні. Дизайн був як домашнім захопленням. Ще в 2002 році вперше дорвався до інтернету на позаштатній роботі і там же зробив перший сайт на базі такого сервісу як geocities.com (перший древній конструктор сайтів). Потім мене з тієї самої першої неофіційної роботи поперли за сукупністю невідомих мені причин. Але я вже інфікувався темою сайтотворення.

Пізніше освоював код, паралельно пробував дизайнити. Вів проект domivka.net, який був на той час однією з небагатьох україномовних платформ для спілкування. В 2005-2007 році працював на тб репортером, редактором. Потім забив і звільнився, щоб займатися суто дизайном. За той час зробив кількадесят сайтів, всякого різного дріб’язку. Нібито і знайшов свою справу, але досі мучить якесь відчуття, що я не допрацьовую в житті. Що й штовхає змінюватися. Бо минуло небагато, немало 10 років, а я шось таки досі не врахував. Створював безкоштовні шрифти, кліпарти. Викладав на своєму сайті bohdan.com.ua. Паралельно з дружиною започаткували проект про народне мистецтво «Рукотвори». Останнім часом ще взявся за оздоблення інтер’єрів. Подобається тема великих графічних композицій в людних місцях.

Чим займаєшся на своїй роботі?

Я працюю вдома. З перервою на роботу на Громадському телебаченні, куди пішов в 2015 році, знов вернувся до фактичного фрілансерства. Чим займаюся? Намагаюся й досі опустити ноги у воду (була така філософська методика для виявлення, чи ти потрібною справою у житті займаєшся), і зрозуміти, чим я можу бути корисний для світу. Є ясне розуміння, що візуальне сприйняття дійсності і відчуття візуальної гармонії є. Лишається його з розумом застосовувати, чи просто застосовувати.

Як виглядає твоє робоче місце?

Моє робоче місце це просто письмовий стіл і крісло в орендованій квартирі. Або журнальний столик. Я чутливий саме до місць перебування. В одному комфортно, в іншому не дуже. Тому я часто кочую по кімнаті, щоб знайти саме свій куточок. Там і продуктивність значно вища. А загалом для дизайнера, програміста майже не має значення, де працюєш. Аби інтернет був. Так, іноді потрібні додаткові інструменти. Але для мене такими є лише принтер і сканер. Без них іноді можна обійтися.

Чим користуєшся для роботи?

Старенький Макбук 2007, з софту для графіки Affinity Designer (купував свідомо ліцензію, так як на Адоб на то час не дуже вистачало, а хотілося працювати чесно, а не на краденому софті), для коду юзаю Brackets. І по факту цього достатньо. За потреби можу працювати у відео-редакторах Edius Pro, Adobe Premiere, Adobe After Effects (цими речами працював, коли був на тб). Для растру використовую Gimp. Коли був на Вінді, то юзав Corel PhotoImpact (якось Photoshop мені не сподобався ще від самого початку). З офлайнового інструментаря — простий олівець і листочки А4. На них малюю ідеї, потім сканую чи фоткаю телефоном і вручну векторизую. Так і виходить більшість проектів.

Як організовуєш свій час?

От власне останнім часом я зрозумів, що серйозно толком за багато років і не працював. Відкрив для себе такі поняття як інфантилізм і прокрастинація. Перше засвідчувало занадто високі очікування при вкладанні незначної енергії в роботу. Коли здавалося, що ось-ось і багато чого впаде на голову саме. Час минув і показав, що нічого саме не падає.

Також життя супроводжувалося очікуванням натхнення, коли багато проектів відкладалися на дуже довгий час. Деякі проекти робив рік (!). Але досвід показав, що якщо не напрацювати, не почати роботу вже, то натхнення можна й не дочекатися ніколи. А час минає. І прокрастинація звідси, як відкладання всього на потім. Відкладені проекти висмоктують сили і не дають рухатися вперед. Краще або взятися вже, або відмовитися проекту і не мучити ні себе, ні замовників.

Чому присвячуєш час поза роботою?

Моє захоплення — це традиційна культура. Мені подобається вишукувати прадавні символи, переосмислювати їх і подавати модерново. Власне в мене робота зрослася з відпочинком, але вийшла до рівня, коли це стало недоліком. Це коли ти на розслабоні постійно, але й роботу не робиш толком, і не відпочиваєш, бо думаєш про те, де брати гроші, які не зароблені, бо не вкладаєшся в роботу настільки, щоб це мало віддачу. Недавно Ілько Стронґовський випустив хороший значок і футболки з гаслом «Їбаш невпинно». Воно хоч і брутально, але в точку. Треба було 10 років шоб зрозуміти, що нічого не впаде на голову і треба фігачити. Зараз і вже ))

В чому знаходиш натхнення?

Зараз моє натхнення — це коли ти якісно щось зробив і відчуваєш, що це помогло людям, надихає їх, робить їх щасливими. Але щоб це сталося, треба достатньо попрацювати. Достатньо віддати енергії. Кілька років тому я, читаючи різні філософські книжки, вичитав про «віддавання» і це наштовхнуло мене на такий собі термін «позитивного балансу» відданої енергії. Це ніби як поповнюєш телефон на певну кількість гривень. Це коли ти створюєш щось, в це щось вкладаєш енергію. Вона може повернутися до тебе грошима, які тобі платить замовник. І найбільший кайф, коли ти віддаєш більше, ніж очікує замовник. Так ти створюєш такий собі позитивний баланс. Людина може тобі додатково віддячити, може й ні, але чим більше ти не вимагаючи нічого у відповідь будеш створювати цей позитивний баланс, тим краще для всіх.

Хороші речі до тебе вернуться новими замовниками, несподіваними пропозиціями. Якщо ж віддаєш менше, а люди тобі дали гроші, то виходить мінус. Ти ніби в них відібрав енергію. А те що не твоє, те в тебе відбереться іншим шляхом. Дуже важливо віддавати по справжньому. Створюючи проекти зробити якийсь маленький бонус, який людина не очікує, але який зробить її щасливою. Тоді вона буде найкращим вашим піарником. Я ще цьому всьому тільки вчуся. Бо одна справа — щось знати в теорії, а зовсім інша — довести на ділі.

Що порекомендуєш для читання?

Я нетиповий і, можливо, неправильний преставник дизайнерського напрямку. Я майже ніде не вчився, мало чого читав по темі дизайну. І, можливо, суттєво себе обмежую, бо обмін знаннями — це важливий мотиватор для руху вперед. Але я, мабуть, би радив більше спілкуватися і більше ходити на різні події. А там вже брати собі корисне. Мені найкраще вдається вчитися просто на практиці. Це коли є задача, а ти вже, набиваючи ґулі, шукаєш шляхи втілення. Але люди є різні і в кожного свої методи.

Професійна порада колегам

Просто втілювати найважливіші проекти не завтра, а вже. Бо отак просидиш вдома певний час і розумієш, що життя минає. Відкладати нічого не можна. Є мрії, є бачення себе. Треба ризикувати і втілювати навіть якщо страшно і до кінця не знаєш, як це робиться. Методи знайдуться по ходу. Можливо, треба буде не раз впасти і встати, бо не буває нічого ідеально, але хто прагне, той досягає. Просто робіть. Знову і знову ?

Якщо у вас є питання до Богдана, пишіть у коментарях.