Дійсно круто, що завдяки розвитку технологій можна отримати в своє розпорядження десятки тисяч шрифтів і використовувати їх. Але будь-яка професійна область володіє своєю термінологією, визнаною фахівцями. Помилки в професійному жаргоні зустрічаються доволі часто, тому термінологічна підкованість допоможе вам в розумінні, навчанні і безпосередній практиці.
Леттерінг — це не шрифт
Шрифт — набір символів визначеного розміру і малюнка, призначених для повторного використання багато раз і в будь-якому порядку.
Леттерінг — це не шрифт. Леттерінг — єдині в своєму роді кілька букв, виготовлених (намальованих, вирізаних ) для однієї конкретної ситуації. Багато людей називають шрифтом що завгодно, якщо там є кілька букв. Однак, часто те, що вони бачать, є леттерінгом. Його головна відмінність — акцент на графічну складову: унікальні форми, які поєднуються один з одним в конкретному слові або фразі.
Різницю можна побачити на мотиваційних постерах з сайту blck.ink
Типограф — не обов’язково дизайнер шрифтів
Це людина, що розуміється в друкарському мистецтві, фахівець з типографії і оформлення книги. До типографів відносяться шрифтовики, графічні дизайнери та інші фахівці.
Дизайнер шрифтів створює шрифти. Такий фахівець дуже добре знайомий з історією шрифту, а також з історією стилів, історією графічного дизайну і реклами. Він обов’язково малює від руки, знає композицію і психологію сприйняття візуальних образів. Володіє графічними комп’ютерними редакторами і спеціалізованими програмами для створення шрифту.
Гарнітура — це не шрифт
Ще в 1898 році Морріс Фуллер Бентон, працюючи в якості головного художника в американській компанії «American Typefounders», ввів поняття «гарнітура». Минуло більше століття, а переважна більшість людей не знають, в чому ж різниця.
Гарнітура — набір шрифтів, об’єднаних стильовою єдністю та складаються з певного набору друкарських знаків. У кожної гарнітурі в обов’язковому порядку є своє ім’я.
Гарнітура зазвичай містить алфавітно-цифрові і пунктуаційні знаки та спеціальні символи. Також існують гарнітури, що повністю складаються з неалфавітних символів, наприклад, що містять математичні або картографічні знаки.
Шрифт — це малюнок в графіці, набір букв і знаків, які разом представляють собою цілісну систему, як у стилізованому, так і в композиційному плані.
Чому важливо розділяти ці поняття? На багатьох ресурсах відзначається, що допустимо використовувати поняття «шрифт» і «гарнітура» як синонімічні, але це в корені невірний підхід. Гарнітура — більш загальне і широке поняття, ніж шрифт. Тобто, не можна сказати, що Times New Roman — це шрифт. Це гарнітура! Шрифтом можна буде назвати одну з різновидів, наприклад, Times New Roman Bold. Це все не шрифти, як ми звикли говорити, заглядаючи, наприклад, в Word, а гарнітури, а ось варіації написання (розмір, нахил, жирність) — і є той самий шрифт.
1 коментар
Я б ще додав до статті, що типографія = типографіка. І в укр. мові правильніше застосовувати термін типографія, бо не потрібно калькувати з російської мови. (в них друкарня називається — типография і тому їм довелося вигадувати новий термін)