На днях, а точніше 30-31 липня, мені пощастило побувати на форумі UXсamp, що присвячений проектуванню зручних інтерфейсів. Чесно кажучи, збираючись на кемп, я думав, що це буде щось на зразок майстер класів — просто розкажуть очевидні речі (аля посилання повинні бути підкресленими, а кнопки виглядати як кнопки…). Корисно, але не захоплююче. Мої здогадки виявились далекі від реальності (чому я дуже радий). Ми плідно попрацювали і поповнили «багаж знань» в user experience. А саме головне було весело (особливо гра в мафію), але про це нижче :)
Суть такого воркшопу в тому, щоб попрацювати в команді над реальним проектом і під керівництвом гуру юзабіліті. Це дозволяє швидко в’їхати в суть справи і за короткий проміжок часу підвищити свій професійний рівень. Користі цьому дійству додавало також те, що ми весь час були на відносно свіжому повітрі на околиці Києва.
Працюємо
З самого початку нам видали секретні пакунки з паролями і явками. Потім всіх учасників розбили на різні команди і визначили проекти, з якими вони будуть працювати. Нам дістався сеошний сервіс seolib.ru.
Програмою кемпу були визначені чіткі етапи роботи:
- Знайомство з проектом і замовником;
- Робота над персонажами та сценаріями;
- Експертиза та прототипування;
- Написання сценаріїв тестування;
- Demo-тестування.
Перед кожним етапом хтось з експертів — Дмитро Сатін (UsabilityLab), Юрій Вєтров (Mail.ru), Олексій Копилов (UIdesign) і Сергій Кудряшов (Interface Control) — давав свої настанови і підказки, як правильно робити та на що звертати увагу.
Творчим і веселим мені здався етап з персонажами. Озброївшись папірцями, ручками і пивом, ми визначали цільові групи користувачів і потім створювали з них усереднених персонажів. Причому опис персонажів доволі детальний: ім’я, хто він, чим живе, в яких умовах буде користуватися сервісом і яка його мотивація. Окремо прописували різні сценарії користування сайтом. На основі всього цього можна було малювати прототип.
Фото Юрія Грановського
Мало не забув, «малювати» персонажа з себе — розробника сервісу — не можна, т.я.:
- персонаж — це не конкретна людина, а набір загальних властивостей та характеристик для цільової групи;
- малюючи його з себе, ми можемо йти на поступки і по ходу справи наділяти персонажа новими характеристиками. Це може спокусити вас підганяти інтерфейс конкретно під себе.
Навіщо весь цей маскарад? А для того, щоб при розробці інтерфейсу завжди опиратися на потреби цільового персонажа, а не покладатись на своє особисте відчуття прекрасного. Такий підхід дозволяє тримати в певних рамках бажання розробників розширювати (ускладнювати) функціонал сервісу.
Відпочиваємо
Спілкування з колегами по цеху є невід’ємною складовою професійного росту. А спілкування там лилося через край. Причому інтенсивність спілкування збільшувалася пропорційно кількості випитого пива :) Я зустрівся з декількома фоловерами з твітера (до речі, я там під ніком @bublienko), та завів нові знайомства (Макс та Андрій, привіт!).
Особливо запам’яталася гра в мафію. З Дімою Кісєльовим позаганялися класно, а моєю улюбленою cтала фраза: — «ці очі ніколи не брешуть…». Так що було весело, принаймні мені.
Ще характерним було те, що кількість «яблучних» девайсів просто зашкалювала. Куди не глянь там айпад… Ними хіба що у фрізбі не гуляли. Чи то дань моді, чи вони таки дійсно дуже зручні.
Підсумовуючи все вище написане, зазначу — мені сподобалося. Корисні поради, цікаві люди та весело проведений час. Один раз зловив себе на думці, що не погано було б мати вибір над яким проектом працювати. Я б вибрав проектування інтерфейсу для iOS, бо ця тема мені зараз дуже цікава.
Фото Юрія Грановського
Більше фотографій на офіційній сторінці кемпа в facebook.
