Як дизайнери на D-Camp ходили

Не так давно я відвідав кемп для юзабілістів UXCamp Kyiv. То було моє перше знайомство з таким форматом навчання. Там, за грою в мафію, я познайомився з Ярославом Бірзулом. Він повідав мені страшу таємницю про майбутній, схожий за форматом, D-Camp, що пройде 24-25 вересня в славному місті Запоріжжі. Я вирішив їхати…

Прибуття

У Запоріжжя я прибув о 4:30 ранку (для мене і 8:00 — неймовірна рань)! Таких як я було не мало і ми сонною групою окупували кафешку в центрі міста. За чашечками кави учасники почали знайомство між собою, але в такий час воно проходило мляво, що і не дивно.

До бази ми прибули десь о 9:30. Отримавши робочі матеріали ми розселились у комфортні номери. Т.я. до початку ще залишилось трохи часу, то я встиг трохи відпочити.

Місце проведення

Фішка таких кемпів у тому, що ми маємо можливість вирватися з офісної «коробки» і зайнятися роботою і навчанням в новому та незвичному місці. А воно, на мою думку, було обране дуже вдало — берег Дніпра. Подалі від міської метушні. І як сказав учасник моєї команди «…це був найкращий офіс…». І я з ним згоден на 100%.

Знайомство і початок роботи

Отримавши напутнє слово від Ярослава Бірзула, та натхненні можливістю отримати призи, команди розбрелися по всій території «Джазу» знайомитися між собою та з деталями проекту.

Задача була у всіх однакова і полягала у необхідності спроектувати інтерфейс для системи управління майном шістнадцятиповерхового будинку. За допомогою цієї системи можна підключати різні послуги, сплачувати комунальні рахунки, збирати внески з мешканців і розподіляти їх на потреби будинку. Ось таке цікаве завдання.

Організатори відповідально підійшли до продумування завдання і підготували учасникам роздруковані підказки стосовно цільової аудиторії, їх потреб та методології роботи.

Програмою кемпу було передбачено не тільки практичне заняття, а й виступи гуру: Оля Горєнко (UsabilityLab), Максим Ткачук aka paz0r (Frog Design), Костя Кісєль (UXDepot), Микита Лук’янець (Microsoft). Вони вийшли доволі цікавими, але трохи скомканими через проблеми з інтернетом та мікрофоном.

Особисто мені, найбільше запам’яталися виступи Олі Горєнко з прикладом проведення інтерв’ю користувача. Та Макса Ткачука з його емоційним виступом про чебурашку і пекмена. А анекдот про троєщинську кенгурушку мене порвав як тузік грілку :)

Афтапаті з блекджеком і … літаючою сільодкою

Такі воркшопи націлені не тільки на інтенсивну роботу, а й на знайомство з новими людьми. Тим же, хто страждав сором’язливістю на поміч приходив келих свіженького, прохолодного пива. Людей понаїхало багато (здається, 17 команд по 5 чоловік), тому проблеми з ким поспілкуватись не виникало.

Окремою родзинкою стала літаюча «сільодка», що борознила простори актового залу. Багато людей, наче діти, спостерігали за нею, а де-які намагалися протаранити стіни чи увійти в круте піке :)

Презентація результатів робіт

Т.я. проект був у всіх однаковий я думав, що у багатьох команд результати робіт будуть дуже сильно перекликатися. Але на практиці виявилось не так. Хтось віддавав дань трендам і проектував інтерфейс для айДевайсів. Хтось пропонував використовувати плазмові панелі і розпізнавання образів… Ми ж запропонували створити веб-сервіс, як найдешевший у реалізації проект. Але з такою ідеєю були не тільки ми. Детальніше про сам проект і те, що ми намудрили я опишу в окремій статті.

Запам’яталася мені презентація команди, яку для себе я назвав як «язь». Хлопці (Юра Грановський та Павло Грозян) з вогником в очах і шилом в одному місці розповідали про свій революційний інтерфейс — Криптон. А потім… їх відпустило :)

Дехто ж вирішив повідати про те, чому саме підготовлене організаторами тестове завдання є «мертвонародженим», і не варте того, щоб над ним взагалі працювати. У них були здраві думки, але в цілому я з ними не згоден.

Моїй команді, та багатьом іншим, катастрофічно не вистачило часу для презентації. Через що все це дійство вибилося із запланованих часових рамок. А на останніх презентаціях я вже відверто втомився.

Оскільки часу залишалося в обмаль (багатьом учасникам потрібно було вже від’їзджати), то нагородження переможців проходило швиденько і без публічного аналізу їх робіт. Цей момент я вважаю значним мінусом, т.я. хотілося почути компетентну оцінку від жюрі і дізнатися, які рішення вони вважали вдалими, а які помилки не варту було б допускати.

Ось декілька прототипів учасників:

1. Ця робота зайняла перше місце;
2. Я цю роботу називаю «iVatman».

Наш прототип

Підсумки

Що сподобалось:

1. Місце проведення кемпу;
2. Уважні організатори;
3. Цікаві роздаточні матеріали;
4. Дружня атмосфера;
5. Язь :)

Що хотілось би покращити:

1. Проблеми з інтернетом, на такого роду кемпах, вважаю недопустимими;
2. Зірваний таймінг на презентаціях призвів до того, що призові роботи не були прокоментовані жюрі;
3. Хотілося б побачити, як би організатори вирішили поставлену задачу. Просто для порівняння і розуміння того, як потрібно робити і на що звертати увагу в першу чергу;
4. Можливо, варто було б обмежити кількість учасників, що дало змогу уникнути проблем з таймінгом + дати більше часу на виступи цікавих гуру.

В цілому, кемп сподобався. Я для себе почерпнув цікаві ідеї та отримав досвід організації командної роботи. Такий формат обміну досвідом мені імпонує і, при можливості, я обов’язково відвідав би DCamp ще раз.

Взято з http://www.birzool.com/dcamp-2/.

Більше фоток можна глянуть у фейсбуці або вконтакті.