Про відбірковий тур UA Web Challenge ІІІ

Нещодавно завершився відбірковий тур змагання UA Web Challenge ІІІ, у якому я приймаю участь в складі журі. Як підказує Кеп, категорія мені випала — веб-дизайн. Окрім мене її судили ще двоє: Богдана Серебріян та Геннадій Осіпенко.

Ми придумали цікаві, на наш погляд, завдання. Їх виконання дало б нам змогу адекватно оцінити рівень учасників змагання за трьома основними критеріями: зручність використання сайту, акуратність та увага до деталей, візуальна привабливість.

Тож, за тиждень роботи було надіслано 32 роботи, по 16 в кожній з підкатегорій: до року досвіду та більше року. Оцінивши їх усі, я хочу поділитися своїми враженнями від загального рівня робіт та описати основні проблеми, які я помітив. Це можна розцінювати як розширену відповідь учасникам на їх прохання прокоментувати макети.

Категорія до року.
Промо-сайт для з’їзду фанатів серіалу «Star Trek»

Загальна помилка учасників у тому, що прочитавши завдання вони вирішили робити все в лоб, пропустивши повз вуха важливі деталі. Далі, декілька загальних помилок, що були помічені у багатьох роботах:

• Відсутність зміни мов унеможливлює користування сайтом іноземцями, а з’їзд то міжнародний;
• Відсутня помітна кнопка «Зареєструватися» на подію. Адже ознайомившись з інформацією на сайті, зацікавлений користувач захоче прийняти участь, а зась!
• Програма заходу незрозуміла. Вона повинна відповідати на питання, «що?» та «коли?» відбуватиметься і дати змогу спланувати час від’їзду дому.
• Градація цін багатьма просто скопійована з завдання. Потрібно було б виділити активну ціну, щоб не примушувати користувача гадати і заохотити прийняти рішення швидше та зареєструватися.
• Всім учасникам потрібно приділити велику увагу роботі з текстом: підбір шрифтів, відступів, кольорів… Тут я можу порекомендувати корисну книжечку «Редагуємо дизайном», де всі ці аспекти розжовані.

Коментарі для верстальників взагалі рідкість. Хоч це і не входило в основні вимоги, але забувати про те, що ваш дизайн потім буде верстатись не можна. Ось ще парочка статей на цю тему: «Підготовка макету для верстальника» та «Правильна організація прошарків у макеті».

Вцілому рівень робіт дуже слабенький. Розумію, що це більше через відсутність досвіду, але у деяких проблеми на рівні смаку.

Я можу виділити тут лише дві роботи: Андрія Васильєва (як на мене, технічно його рівень найвищий + цікаві ідеї) 

та Наталії Костюк (цікаві ідеї, але акуратність шкутильгає).

Категорія більше року.
Онлайн-кіоск для електронних книг та журналів

Тут ми могли спостерігати цікаву картину — дизайн від певних учасників був гірший за роботи в попередній категорії! Звичайно, всі розвиваються в різних у мовах, але факт залишається фактом. Далі характерні помилки учасників:

• Багато хто забув (забив) про таку важливу вимогу, як адаптивність дизайну. За це я знімав багато балів, адже це є важливий етап розробки сайту. Тим, хто не звернув на нього увагу, раджу дослідити тему адаптивності, бо сьогодні вона стає трендом.
• «Риба» в макетах повинна бути однією мовою + не знаю як вам, але текст типу «lorem ipsum…» навіює думку, що дизайнер полінувався. Тексти повинні бути максимально близькими до реальних на сайті.
• Декілька учасників вказували на те, що вони робили макети в останній момент наче це круто. Насправді, про таке краще мовчати в ганчірочку, адже було тиждень на роботу (завдання розраховані приблизно на 16 годин роботи). Тим, хто скажуть, що не реально виконати завдання у ці терміни, Олег Гасьошин (лідер по балам) доведе, що таки можна. І не лише дизайн, а й інтерактивний прототип сайту!
• У багатьох роботах була відсутня жодна згадка про мобільні додатки магазину. «Клієнт» витратив на їх розробку туєву купу баксів, а дизайнери полінувалися хоча б банерок промалювати. Списую це на неуважність, бо ніякої технічної складності у реалізації даного пункту не було. Ну і така хитрість — я розраховував побачити відповідні банерки адаптивних версіях дизайну. Тобто, якщо користувач заходить з iPhone, то і підсовувати йому банер для Android не потрібно. Це б показало, що дизайнер не просто малює «в лоб», а трішки думає…
• Стосовно соціальної інтеграції гарно, на мій погляд, відповіла одному з учасників Богдана Себеріян: Интеграция с соцсетями — это не только кнопка лайка. Во-первых, психология шейринга построена на том, что «я вижу, что 100 людям это уже понравилось, а 30 з них мои друзья вообще, значит мне тоже понравится» — для этого нужны как минимум счетчики, а не просто кнопки. Дальше — интеграция подразумевает вход через любимую соцсеть, без необходимости регистрироваться. Блоки вроде «Стань нашим фаном на Facebook» тоже не работают сами по себе, если человек не видит, что люди, мнение которых ему важно, уже залайкали страницу на Фейсбуке. Нужно иметь конкретное желание подписаться на сообщество, чтобы это сработало, да и то ты усложняешь им задачу: вместо того, чтобы просто нажать кнопку, человеку нужно перейти по ссылке и только потом нажать «лайк».
• Ну і за відсутність всіх необхідних сторінок, які б допомогли виконати поставлені задачі користувачів, теж знімалась відчутна кількість балів.
• З прототипам не склалося. Більшість показали мокапи лише 1-2-х сторінок — це не є прототип. З даною задачею в повній мірі справився лише Олег Гасьошин (ось його прототип), за що отримав максимум бонусних балів за цей пункт.

Загалом були і цікаві ідеї і гарне візуальне оформлення… але не багато, на жаль.

Ось робота лідера по балам — Олега Гасьошина.

Ще мені сподобалась робота Ольги Шевченко.

На останок

Ще трохи думок на звершення.

Don’t Worry, Be Happy

Цікаво було спостерігати за істерикою певних учасників після мого скандального твіту

Учасникам, що в макетах використали українську мову, автоматом +100500 балів :) #uwcua

— Сашко Бублієнко (@bublienko) Листопад 8, 2012

По-перше, жарт лежав на поверхні (я ж, навіть, смайлик поставив). По-друге, інколи потрібно вмикати мозок (це корисно), щоб подумати, а чи справді таке може бути? Ну і по-третє, членів журі троє, а тому, середня оцінка робіт була б адекватною.

Коментування робіт

Дехто з учасників (не будемо тикати пальцем) влаштував «допит» журі, щоб ми: а) обов’язково прокоментували роботу, б) в певному, детальному форматі. Я можу зрозуміти таку цікавість, але учасники повинні розуміти таку річ, що в рамках даного змагання не передбачено навчання дизайнерів. UWCUA — це більше піськомірка + можливість, щоб дизайнера помітили потенційні роботодавці. Про що прямо написано на сайті конкурсу. А тому, коментарі журі є добровільними і у вільний від роботи час.

Це як змагання спотсменів. Пробігли вони 60 м за 8.0 сек. і не допитують суддів: — «а як би ви пробігли дистанцію?».

Напуття молодому поколінню

Ілюстрація Богдани (з моїми маленькими правочками) дасть вичерпну відповідь…

Запозичено з блоґу Богдани.

Попереду ще фінал. Маю надію, що описані вище рекомендації не пройдуть повз вуха. Бажаю фіналістам бочку удачі і натхнення.

P.S. Як ви вважаєте, варто викладати роботи усіх учасників чи тільки переможців? Як на мене, то участь в конкурсі повинна автоматично означати згоду на публікацію робіт організаторами.

Виклав роботи (79,1 Мб), автори котрих точно дали згоду на публікацію. Якщо хтось ще не проти, то напишіть мені.

Оновлення. Фінал

На фінал ми запропонували учасникам такі завдання:

• Для 1-: Промо-сайт для реклами бубликів;
• Для 1+: Веб-сервіс погоди.

Не всі впоралися з цими завданнями, але переможці (Андрій Васильєв та Ольга Шевченко) показали хороші роботи, за що і отримали коштовні «плюшки» та народне визнання. Думаю, вам буде цікаво подивитися роботи фіналістів (43 Мб).

Ще раз вітаю переможців!