У травні 2020 виповнилося 100 років з дня смерті Георгія Нарбута, а слова Федора Ернста про те, що «значіння його ще далеко не оцінено сучасниками», написані у 1926 році, і сьогодні актуальні. «Лише люди, що ближче стоять до мистецького життя, чи до книжної справи — мають ближчу уяву про постать Нарбутову. Ширші кола — лише чули його ім’я. Масам — воно просто невідомо».
Замість журитися цим очевидним фактом, видавництво РОДОВІД ініціювало міжнародний проєкт «Нарбут ХХІ», який підтримав Український культурний фонд. З назви видно, що проєкт покликаний реактуалізувати мистецьку спадщину видатного українського художника-модерніста початку ХХ століття, популяризувати ім’я і творчість Георгія Нарбута, познайомити міжнародну аудиторію із талановитим дизайнером української візуальної ідентичності.
Лідія Лихач, керівниця проєкту, засновниця і директорка видавництва РОДОВІД:
«Георгій Нарбут — великий мистець, світова величина, ціла епоха в історії українського мистецтва. Він заклав основи графічного дизайну новоствореної держави Україна. Нарбут — один із фундаторів і перших професорів Української Академії мистецтва, а в 1918 році короткий час був її ректором. Він був центром мистецького життя Києва 1917 – 1920 років. Нарбут — найвизначніший графік свого часу, який мав учнів/школу і вплинув на українську графіку, шрифтове мистецтво, книжковий дизайн ХХ століття.
Важливим у проекті є запобігання цементуванню образу Нарбута лише як ікони українського стилю. Натомість, ми прагнемо контекстуалізувати Нарбута в 21 столітті: не тільки його творчий доробок, але його новаторські ідеї, пошуки нової візуальної мови, принципи, переосмислення коріння.
Ми працюємо над ідеєю проєкту про Нарбута, яку нам до офісу заніс доктор історичних наук Сергій Білокінь і яку багато років в кожній розмові згадує архітектор Тит Геврик зі США, принаймні з 2015 року.
Проєкт НАРБУТ ХХІ обріс багатьма складовими, бо всі, хто долучався, хотіли додати свої ідеї бачення Нарбута — як дизайнер Саша Биченко чи консультант проєкту Богдан Завітій. Майже вся команда готова була створювати проєкт, навіть якщо не отримаємо ґрант. Однією з перших про це заявила Мирослава Мудрак зі США. Як історикиня мистецтва, професорка-емеритка Огайо університету, вона знає і бачить величність Нарбута і його значення для українського мистецтва. Тепер як кураторка виставки та англомовного каталогу “Художній світ Георгія Нарбута й створення українського бренду” вона працює над тим, як представити Георгія Нарбута світові. А РОДОВІД видавництво спільно з партнером у Чикаґо — Українським Інститутом Модерного Мистецтва забезпечує ефективне просування виставки і каталогу в США. З цієї метою плануємо залучити американську кампіанію з PR і комунікацій. Тривають попередні переговори, сподіваємося, це буде важливий досвід для проєкту, української культурної спільноти і промоції Георгія Нарбута».
Проєкт «Нарбут ХХІ» складається з трьох частин
1. «Нарбутівський Збірник»
До жовтня вийде відтворений «Нарбутівський Збірник» (знищений в 1933-му році) і доповнений сучасними дослідженнями творчості Георгія Нарбута. Упорядник — д-р історичних наук, мистецтвознавець Сергій Білокінь. Загальна редакція — Анастасія Білоусова.
Після посмертних виставок Георгія Нарбута — 1922-го року в Петербурзі і 1926-го в Києві — утворився комітет із дослідження його творчості, який запросив до створення книжки найвідоміших мистецтвознавців того часу. Дослідження були написані, проте через безгрошів’я кінця 1920-х, драму комуністичної цензури початку 1930-х, «Нарбутівський Збірник» надрукували лише 1933-го року. І одразу в друкарні… знищили весь наклад. Головна причина: на той час були арештовані майже всі автори, а дехто й розстріляний.
Дивом вцілілі в приватних колекціях два неповні примірники Збірника та архівні матеріали в фонді Федора Ернста в ІМФЕ дозволяють реконструювати його й видати дослідження про Георгія Нарбута формату 1930-х років, спогади сучасників.
2. Конкурс плакатів «На перетині всіх протилежностей»
Наприкінці червня оголошено міжнародний конкурс плакатів «На перетині всіх протилежностей», по закінченню якогоу вересні відбудеться онлайн-виставка постерів сучасних дизайнерів, натхненних філософією творення Георгія Нарбута. Куратор – дизайнер Саша Биченко.
Нарбут стояв на засадах давнього українського мистецтва, але був новатором і створив нову візуальну мову свого часу. Нарбут в історії українського дизайну відіграв таку ж роль, як і Баугауз в історії дизайну європейського.
Графічні роботи Георгія Нарбута київського періоду 1917-1920 років пов’язані з творенням образу (бренду) держави Україна – її герба, грошей, шрифтів, печаток національних інституцій, марок, ін.
Саша Биченко, куратор конкурсу:
«По-перше, плакат — один із головних і універсальний засіб комунікації.
По-друге, сьогодні постер — не тільки аркуш паперу на стіні. Обкладинка події на фейсбуці — теж постер, функція та сама, тільки у вікні браузера. Сучасний плакат буває анімованим, інтерактивним, з доповненою реальністю — це суцільний простір для експериментів з формою та змістом. А експеримент — одна з найважливіших складових професії дизайнера.
Ба більше, результатом конкурсу стане онлайн-виставка, тут також не має сталих правил та методів експонування — вони просто не встигли сформуватися. Значить, разом з учасниками ми спробуємо винайти щось нове.
І по-третє, конкурси та виставки плакатів не дуже розповсюджені в Україні, хоча у світі плакату присвячені цілі фестивалі, бієнале та безліч подій. Для нас це не конкурс заради конкурсу, а можливість залучити дизайнерську спільноту до експериментів та обговорення важливих речей не тільки в професії, але і в суспільстві. Адже цього нам часто бракує в комерційних проєктах.
Я пишаюся складом журі, яке зібралось навколо конкурсу: крім мене, це будуть Альона Соломадіна, Дмитро Растворцев, Антон Іванов, Олексій Сальников, Anfi Sa, Олександр Трегуб, Мирослава Мудрак. Всі вони визнані спеціалісти з різних сфер — від графічного і шрифтового дизайну до проєктування процесів і стратегій, і водночас викладачі, дослідники, куратори та митці, які рухають український дизайн та візуальну культуру вперед».
До конкурсу запрошують дизайнерів з усього світу створити плакати на такі теми:
- Тема 1: Між вчителями та учнями
- Тема 2: Між особистим і політичним
- Тема 3: Між редизайном та новацією
Усі деталі конкурсу. За ходом конкурсу і новинами стежте у Facebook.
3. Онлайн-виставка «Образний світ Георгія Нарбута й створення українського бренду» і англомовний каталог
На початку жовтнявідбудеться презентація міжнародної онлайн-виставки «Образний світ Георгія Нарбута й створення українського бренду» в Українському Інституті Модерного Мистецтва в Чикаґо, кураторка Мирослава Мудрак (США) та буде видруковано англомовний каталог виставки. Це стане важливою презентацією українського модерністського дизайну на міжнародному рівні.
Мирослава Мудрак:
«Настояне на фантастичних вигаданих світах та народних казках, моралістичних байках Ганса Крістіана Андерсена та химерній царині символізму та геральдики, Нарбутове мистецтво зберігає потужну ясність та переконливу простоту, які закладають непохитний фундамент для визначення модерного та сучасного українського вираження. Сплітаючи ностальгічні руїни класичної епохи з екзотичним присмаком шинуазрі, що був модним у його часи, раннє бачення модерності Нарбута відображає комплексний підхід, що вже був готовий асимілювати строкатий діапазон впливів, що зазнала українська культура і зробити потужну гібридність стилів українським брендом. Після призначення до Української Академії Мистецтва в 1918, він встановив найвищий стандарт для втілення нової візії особистості для співвчітчизників. Хоча життя його було коротким, його досягнення були довготривалими, а його вплив виявлявся в графіці та живописі наступних епох національного пробудження. Протягом 1980-х та 1990-х бренд Нарбута був цілковито інтегрований у творчість Миколи Маценка, Олега Тістола та інших представників того сміливого покоління».
І знову зацитуємо Федора Ернста: «Лише шляхом скупчення усієї художньої спадщини Нарбутової по загально-приступних музеях, періодичним влаштуванням виставок, виданням повної монографії й низки загально-приступних, популярних видань ми досягнемо того, щоби ймення художникові стало відомим кожному громадянинові нашої країни. Це єсть обов’язок не тільки перед народом, з якого вийшов Нарбут – але обов’язок перед усім культурним світом, тому що найвищі культурні досягнення кожного народу повинні стати власністю всього людства».
* * *
Інформаційні сторінки проєкту