Заповнення форми рідко викликає захоплення. Користувачі орієнтовані на результат — вони прагнуть досягти своєї мети швидко й ефективно. Чим більше зусиль вимагає форма, тим вища ймовірність, що користувачі покинуть її на півдорозі. Однак спрощення форми — це не просто зменшення кількості полів. Іноді довші форми необхідні для збору важливої інформації. Головне — знайти баланс між потребами організації в даних і бажанням користувачів отримати простий та зручний досвід.
Є два способи покращити зручність форм: зменшити кількість дій для користувачів або зробити ці дії простішими. У цій статті ми зосередимося на першому підході — мінімізації зусиль користувачів, щоб підвищити ймовірність заповнення форм.
Фреймворк EAS
Фреймворк EAS (Eliminate, Automate, Simplify — Усунути, Автоматизувати, Спростити) — це структурований підхід до зменшення зусиль користувачів і підвищення рівня заповнення форм. Орієнтуючись на ефективність, цей метод дозволяє оптимізувати форми без втрати важливої інформації.
Як це працює:
- Усунути (Eliminate): Видаліть запитання, які не є важливими, терміновими або релевантними.
- Автоматизувати (Automate): Мінімізуйте ручне введення, використовуючи наявні або передбачувані дані.
- Спростити (Simplify): Прискорте введення за допомогою корисних значень за замовчуванням, альтернативних методів введення та розумного форматування.
Давайте детально розглянемо кожен крок, практичні стратегії та реальні приклади, щоб створювати ефективні та зручні форми.
Спочатку усуньте зайве
Створення хорошої форми схоже на управління рахунком довіри. Кожне запитання — це витрата ресурсу, і якщо запитань занадто багато або вони здаються зайвими чи нав’язливими, ви ризикуєте «перевитратити» довіру й втратити користувача.
Користувачі частіше заповнюють форми, які здаються швидкими й зручними.
Чим менше полів користувачі бачать спочатку, тим легшою та менш обтяжливою здається форма. Форми повинні запитувати лише необхідну інформацію — якщо питання не є критичним або релевантним, його слід усунути.
Прибирайте зайві запитання
Починайте розробку кожної форми з визначення вимог до інформації: збирайте запити від зацікавлених сторін, уточнюйте цілі та досліджуйте потреби користувачів. На ранніх етапах залишайтеся відкритими до ідей — збирайте пропозиції, аналізуйте їх і приймайте обґрунтовані рішення щодо того, яка інформація справді необхідна.
Далі структуруйте всі інформаційні потреби у вигляді пріоритетного списку, щоб виділити ключові запитання, необхідні для виконання завдання. Запитайте себе:
- Навіщо потрібна ця інформація?
- Як будуть використовуватися ці дані?
- Яким чином ця інформація підтримує цілі користувача або бізнесу?
Відповіді на ці запитання можуть вимагати звернення до конкретного відділу або осіб, які запитують ці дані, щоб обговорити їхнє призначення. Якщо немає чіткого або практичного застосування цієї інформації, варто переглянути доцільність її збору. Запит зайвих даних збільшує навантаження на користувача та може викликати сумніви щодо ваших намірів.
❌ Etsy: Користувачів без потреби змушували вказувати фізичну адресу для доставки при купівлі електронного товару.
✅ Amazon: При купівлі електронної книги Kindle на Amazon користувачам потрібно було вказати лише електронну адресу.
Щоб визначити, чи є запитання дійсно необхідним, подумайте, як би ви його обґрунтували користувачам — особливо якщо воно несподіване або чутливе. Проста й чітка пояснювальна інформація заспокоює користувачів, зміцнює довіру та допомагає їм зрозуміти, навіщо потрібні ці дані. Якщо користувачі знають, як буде використовуватися їхня інформація, вони з більшою ймовірністю завершать заповнення форми.
Якщо ви не можете надати вагому причину для збору певних даних, це запитання взагалі не повинно бути у формі.
✅ Rev чітко пояснив, що адреса користувача використовується для підтвердження кредитної картки та визначення оподаткування.
Знижуйте пріоритет нетермінових запитань
Не всі запитання потрібно задавати одразу. Перш ніж додати нове поле до форми, запитайте себе: «Чи потрібна нам ця інформація саме зараз?». Якщо вона може зачекати, відкладіть її збір.
Замість того щоб намагатися отримати всі дані одразу, розставляйте пріоритети та поетапно збирайте інформацію. Спочатку запитуйте лише мінімально необхідні дані, а решту — поступово, щоб не перевантажувати користувачів на старті.
Пам’ятайте про принцип взаємності: коли ви спочатку створюєте довірчі відносини, користувачі будуть більш охоче надавати додаткову інформацію. Часто цей принцип порушується через так звану «стіну входу», коли сайт вимагає авторизації або реєстрації перед доступом до основного контенту. Це змушує людей витрачати час і зусилля ще до того, як вони зрозуміють, чи варте це їхньої уваги. Як наслідок, багато користувачів просто залишають сайт.
Наприклад, деякі e-commerce сайти вимагають створення облікового запису під час оформлення замовлення, сподіваючись, що це заощадить час користувачів у майбутньому завдяки збереженню адреси та платіжних даних. Однак на цьому етапі такі додаткові поля можуть здаватися недоречними й відволікати від головної мети — завершення покупки.
Більш ефективний підхід — дозволити користувачам оформити замовлення як гість і відкласти створення пароля до сторінки підтвердження після покупки. Це допомагає зосередитися на основному завданні та підвищує ймовірність того, що користувачі все ж зареєструються.
✅ Crate & Barrel: Текст чітко пояснював користувачам, що вони можуть оформити замовлення як гість і зареєструватися наприкінці процесу, що допомогло встановити правильні очікування.
Впроваджуйте умовну логіку
Уникайте запитань, які не стосуються користувача. Використовуйте умовну логіку, щоб спрямовувати користувачів різними шляхами залежно від їхніх відповідей, роблячи кожен маршрут максимально коротким. Якщо більшість ваших запитань є умовними, розміщуйте ключові розгалужувальні запитання на початку, щоб одразу направити користувача в потрібний сценарій.
✅ Guardian: Контактна форма спочатку запитує користувача про його роль, а потім за допомогою умовної логіки відображає різні набори додаткових запитань для кожної ролі.
Автоматизуйте, де це можливо
Ручне введення даних — це повільний процес, схильний до помилок. Замість того щоб перекладати цей тягар на користувача, використовуйте технології для автоматичного заповнення або підказок. Автоматизація допоможе зменшити рутинні дії та зробити заповнення форми швидшим і зручнішим.
Повторно використовуйте наявні дані
Не запитуйте у користувачів інформацію, яка у вас вже є. Якщо ваша система має доступ до наявних даних — через інтеграції або попередні введення користувача — використовуйте їх для автоматичного заповнення полів форми. Надайте можливість перевірити або оновити ці дані за потреби. Такий підхід зменшує зусилля користувачів і мінімізує ризик збору дубльованої інформації.
✅ Pinterest: Під час реєстрації через Google Single Sign-On (SSO) Pinterest автоматично заповнював поля імені та прізвища на основі профілю Google. При цьому користувачі могли перевірити дані або внести зміни.
Попри переваги повторного використання даних, деякі організації все ж запитують у користувачів інформацію повторно, щоб уникнути технічних труднощів із отриманням даних із власних систем. Однак інвестування в єдине джерело правди приносить значні довгострокові вигоди. Наприклад, якщо користувачі вводять адреси вручну, навіть незначні варіації можуть призвести до дублювання записів, що спричиняє неефективність і потенційні помилки.
При проєктуванні повторюваних дій для постійних користувачів варто передбачити можливість збереження введених даних за їхнім бажанням. Водночас завжди враховуйте уподобання користувачів — ніколи не зберігайте особисту інформацію, таку як платіжні дані чи адреси, без їхньої явної згоди.
✅ GoFundMe надає користувачам можливість за бажанням зберегти платіжну інформацію у своєму профілі для майбутніх пожертв.
Визначайте дані автоматично, а не запитуйте їх у користувача
Замість того щоб просити користувачів вводити дані, які можна легко визначити автоматично, використовуйте технології для спрощення процесу. Наприклад, визначайте місто та область за поштовим індексом або розраховуйте вік за датою народження. Це зменшує зайві дії, прискорює заповнення форми та знижує ймовірність помилок введення.
❌ Marriott Bonvoy запитує у користувачів тип кредитної картки через випадаючий список, хоча цю інформацію можна автоматично визначити за номером картки.
Спростіть те, що залишилося
Якщо ви не можете повністю прибрати запитання або усунути потребу у введенні даних, найкращий варіант — зменшити зусилля, необхідні для відповіді.
Пропонуйте корисні значення за замовчуванням
Значення за замовчуванням спрощують процес ухвалення рішень, надаючи користувачам зручну відправну точку. Вони особливо корисні, якщо певний варіант обирається найчастіше або якщо користувачам потрібна підказка для вибору.
Однак будьте обережні: користувачі рідко змінюють значення за замовчуванням. Невдалий вибір може здаватися нав’язливим, порушувати довіру та спричиняти помилки.
❌ Amazon за замовчуванням обирає середній платний варіант доставки під час оформлення замовлення, навіть якщо доступна безкоштовна доставка. Такий підхід може змусити користувачів ненавмисно заплатити за швидшу доставку, що виглядає як маніпуляція.
Використовуйте вбудовані можливості мобільних пристроїв
Введення тексту на маленьких екранах — це незручно. Мінімізуйте ці зусилля, використовуючи вбудовані можливості мобільних пристроїв: камеру для сканування кредитних карток або документів, GPS для автоматичного заповнення місцеположення та голосове введення як альтернативний метод. Чим менше користувачам доводиться вводити вручну, тим легше — і з більшою ймовірністю — вони завершать заповнення форми.
✅ Target: Користувачі можуть додати кредитну картку, просто відсканувавши її за допомогою камери смартфона.
Будьте гнучкими з форматуванням
Деякі завдання вимагають введення даних у певному форматі, наприклад, телефонних номерів, дат або адрес. Однак жорсткі вимоги до формату лише ускладнюють процес і підвищують ризик помилок.
Замість того щоб змушувати користувачів підлаштовуватися під вашу систему, автоматично очищуйте введені дані у фоновому режимі — видаляйте зайві символи, такі як дужки чи пробіли. Це дозволить користувачам зосередитися на введенні інформації, а не на її форматуванні.
Якщо форматування потребує підтвердження, відображайте оригінальний ввід поряд із виправленим варіантом, щоб користувачі могли швидко переглянути й схвалити зміни.
✅ Amazon: Підказки для введення адреси виділяють відмінності червоним кольором, показуючи користувачам, як їхній ввід відрізняється від рекомендованого формату системи. Це дозволяє швидко підтвердити або виправити введені дані.
Ще один спосіб полегшити користувачам введення даних — використовувати маски введення, які формують текст у потрібному форматі в процесі набору. Форма автоматично додає пробіли, дужки або дефіси там, де це необхідно, ігноруючи зайві символи.
Маски введення допомагають користувачам швидше зрозуміти правильний формат, запобігають помилкам і спрощують перевірку введених даних.
✅ USPS: На сторінці відстеження USPS поле для введення номера телефону відкриває цифрову клавіатуру та автоматично додає дефіси під час введення, забезпечуючи правильне форматування.
Підсумок
Форми не повинні здаватися виснажливими, але часто так і буває — якщо вони надто довгі чи вимагають багато зусиль, користувачі просто їх покидають. Кожне зайве поле збільшує цей ризик, тому використовуйте фреймворк EAS: Eliminate (видаляйте непотрібне), Automate (автоматизуйте введення) і Simplify (спрощуйте форматування). Так ви зосередитеся лише на важливому, зменшите навантаження на кожному етапі та допоможете користувачам легко завершити заповнення.
Першоджерело: Less Effort, More Completion: The EAS Framework for Simplifying Forms
